Історія театру

Історія театру


         У 1939 р.під тиском радянських військ Польща згорнула свою владу. Станіслав стає радянським. Першим заходом радянської влади на Прикарпатті в галузі культури було створення на базі самодіяльних мистецьких колективів Обласного музично-драматичного театру ім.І.Франка.

(Постанова РНК УРСР від 20 грудня 1939 р.«Про організацію театрів, музичних колективів, будинків народної творчості і театральних музичних закладів» у Львівській, Дрогобицькій, Волинській, Ровенській, Станіславській і Тернопільській областях). На той час в області діяло близько 20 мандрівних театрів, ансамблів та труп. Найкращі з них, під директорством Ю.Кононіва, Р.Войтовича, С.Крижанівського, І.Когутяка, з‘їхалися до Cтаніславова у вирішенні подальшої долі. Новостворений театр осів у приміщенні колишнього театру Станіслава Монюшка. Прем’єрою театру була п’єса О.Корнійчука «Платон Кречет»у постановці О.Каїрця.

          Із самого заснування тут працювали визначні особистості українського театрального світу, такі як:  учень Леся Курбаса Лесь Божедан, геніальні акторки знаменитих на всю Україну театрів ім.Тобілевича та «Заграви» Володимира Блавацького - Марія Слюзарівна-Сохановська та Клавдія Кемпе-Гош, хормейстер, диригент, композитор та актор Євген-Орест Садовський (також артистичним походженням з театру Тобілевича). У 40-х рр. над колективом бере шефство кращий театр УРСР – Київський академічний театр ім. Івана Франка, і на його сцені грають Н.Ужвій, М.Литвиненко-Вольгемут, А.Бучма, Г.Юра, І.Паторжинський. 

          Після фашистської окупації, у 1945 році театр відновлює свою роботу. Керівництво театру за допомогою комітету в справах мистецтва при Раднаркомі УРСР вживає найенергійніших заходів для укомплектування Станіславського театру повноцінними робочими кадрами. Краща частина акторів харківського пересувного театру, що декілька місяців гастролював в Станіславі залишається для постійної роботи у Станіславському театрі. До складу нового театру ввійшли також і кращі місцеві артистичні сили. Наявний акторський склад зміцнюється артистами, запрошеними з Києва та з інших великих міст України. Перша вистава повоєнного репертуару за п’єсою І.І.Чабаненка «На Вкраїні милій». 

           Разом з вищезгаданими митцями егрегор театру, його менталітет у різні часи творили такі творчі діячі як: з.а.УРСР О.Свєтланов, з.а.МРСР Є.Нікітченко, з.а.УРСР В.Мельник, з.а.УРСР Д.Огіренко, з.а.УРСР М.Юхименко, з.а.УРСР К.Сидорчук, н.а.УРСР М.Кавуненко, І.Базілевич, К.Жуков, П.Бобров та ін. У 51-му посаду головного режисера театру зайняв Віталій Єлисейович Смоляк – і це стало початком одного з найяскравіших періодів в історії Івано-Франківського театру. 60-70-ті роки час слави для н.а.України Х.Фіцалович, н.а.України В.Нестеренка, з.а.України О.Затварської, І.Остаповича, з.а.України Г.Шиманського, н.а.України Т.Перети, М.Свідерського, з.а.України В.Струннікова, В.Благушина, Л.Чучман, М.Павел; початок славного творчого шляху у колективі театру для н.а.України Ю.Суржі, н.а.України С.Романюка, з.а.України Г.Талалай, В.Горзова, з.а.України О.Шиманського, О.Добряка, з.а.України Ж.Добряк-Готв’янської, з.а.України О.Іваницької, з.а.України Р.Іваницького, з.а.України Г.Бабинської, з.а.України В.Шиманської-Мартинової, Н.Романової, В.Вітушинського, Л.Григорської; з 61-го року тут працює славетний український художник-сценограф Г. Нарбут. Це також початок багатолітньої праці з.п.к.України (незмінного і донині асистента режисера театру) С. Павліської. Цим особистостям, частина яких і досі є творчим активом Івано-Франківського театру, аплодувало не одне місто на величезній території Радянського Союзу:  Новгород, Архангельськ, Воркута, Кишенів, Кустанай, Гродно, Абакані, Омськ, Москва та міста московської області; Казахстан, Комі АРСР,  Краснодарський Край та ін. З 1979 до 1993 року колективом театру керує Ірина Антонівна Желтоножська, яка у співдружності з головним режисером театру Ігорем Борисом стала на чолі надзвичайно плідної та успішної епохи в історії колективу: вперше на Україні поставлено драму А.Чехова «Іванов» та інсценізована повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» (режисер – І.Борис), сценографію до яких здійснив молодий художник-сценограф, учень Д.Лідера Олександр Семенюк (до 2013 року - головний художник театру). Вперше театр Прикарпаття  виступає на сцені МХАТу у Москві. 

             Івано-Франківський театр завжди відзначався безпрецедентністю творчих «вибухів», які час від часу нагадували українському культурному світу про активну мистецьку позицію колективу. Такими подіями наприклад, у різні часи були: «Роксолана» Л.Забашти (режисер - В.Смоляк.), «Плаха» Ч.Айтматова, «Тіні забутих предків» за М.Коцюбинським, «Іуда Іскаріотський» Л.Андрєєва (усі – режисер І. Борис)  «Галілео-Галілей» Б.Брехта (режисер – М.Гринишин) тощо. Двічі, протягом 2009-2010 рр. вистави з.а.України Ростислава Держипільського за творами лауреата національної премії України ім.Т.Шевченка М.Матіос драми «Солодка Даруся» та «Нація», які двічі (2009 – 2010 рр.) номінувалися на здобуття Національної премії України ім. Т.Шевченка; такими подіями у сучасний період стали також вистави: «Hamlet» за В.Шекспіром, «Вона - Земля» за новелами В.Стефаника (режисер – н.а.України Р.Держипільський) тощо.

          Сьогодні Івано-Франківський академічний обласний український театр ім. Івана Франка визнано одним з найуспішніших театральних колективів України, вистави якого повсюдно користуються високою оцінкою та попитом глядацького загалу. Колектив знають у Європі, Америці, Канаді. Завдяки активній політиці керівництва, театр має домовленості про творчу співпрацю з найкращими колективами Європи. У 2017 році фестиваль «Porto Franko» у місті Івано-Франківську відвідують театр «Meno Fortas» (Вільнюс, Литва), режисер всесвітньовідомий Еймунтас Някрошус та Осередок театральних практик «Ґардженіце» (Ґардженіце, Польща), режисер - В.Станєвський. Період з 2008 по 2018 рік окреслився у один з найяскравіших етапів у розвитку Івано-Франківського театру. Кожен рік цього десятилліття – був неухильним рухом «вгору». Актори театру широко задіяні у вітчизняній кіноіндустрії та всеукраїнських театральних проектах. У 2017 році здійснюється повний ребрендинг концепції стилю театру, який відповідає вимогам та тенденціям часу. Вдруге після 2008 року відбулося оновлення трупи. В результаті творчого конкурсу в театр було прийнято 13 молодих акторів. Репертуарна афіша сьогодні – це   35 назв, які  тішать розмаїтістю та відповідають потребам широкого глядацького загалу. До уваги глядача представлена сучасна та класична зарубіжна та українська драматургія; інсценізації сучасних та класичних творів.


Панорама фойє театру