"роздІловІ": ЩАСТЯ не оминеш

роздІловІ: ЩАСТЯ не оминеш

Проект «роздІловІ», який представляє Агенція АртПолепоєднює поезію Сергія Жадана, музику Олексія Ворсоби і Влада Креймера та візуалізацію Олі Михайлюк, якій також належить ідея твору. Цього разу тур проходитиме у восьми українських містах — від Щастя до Львова.

Ця подорож «роздІлових» є також промо-туром першого альбому проекту. Сергій Жадан: «Звісно, «роздІлові» — проект живий, він твориться щоразу по-новому, що й робить його по-своєму унікальним. Але, разом із тим, проект існує вже тривалий час і має свої усталені обриси, зокрема музичні. Музика «Розділових», як на мене, попри всю свою незастиглість і спонтанність цілком заслуговує на те, аби її могли переслуховувати не лише на концертах. Це самодостатній матеріал, який містить у собі все, що потрібно справжній музиці — щемкість, гіркоту, пронизливість і надію. Тепер у цьому можна переконатись, просто увімкнувши запис».

«роздlловl» — це мультимедійне дослідження любові — словом, звуком, зображенням. Від публіки очікується здатність сприймати усіма органами. Розділові — знаки — наповнюють текст інтонаціями й почуттями. Розділові — лінії — направляють і позначають кордони й відстані на земній кулі. Крапка. Виникає з НІЧОГО, щоб стати безкінечністю. Це «нічого» і є головним словом проекту. Як можна зафіксувати «нічого»? За що триматися в порожнечі (може, просто за літери)? Якою є порожнеча на дотик? Що важливіше — слово чи поверхня, на якій воно написане, інтонація, з якою воно сказане, адресат? Об’єктами проекту-дослідження стають також слова «ніжність», «війна», «ніч» і «любов».

Важливим етапом «роздІлових» були репетиції в садибі Мсциховського — старовинній віллі неподалік Алчевська. Саме там була написана частина музичних композицій, зокрема, Вальс Алчевськ (таку назву має і документальний фільм, знятий Вадимом Ільковим). З того часу «роздІловІ» були представлені на найбільших літературних фестивалях у Львові, Чернівцях, Харкові, а також неодноразово в Києві і Одесі. Навесні 2016 року відвідали східні міста поблизу зони бойових дій, де аудиторія виявилася надзвичайно відкритою й чутливою. До завершального виступу в київському планетарії вже народилися нові композиції

Постійні зміни стали концептуальною необхідністю проекту. Люди, місце і обставини задають настрій кожного показу, народжуються вірші, музика. Між виступами проект продовжує існувати у віртуальному вимірі rozdilovi.org, який також наповнений метаморфозами твору, дозволяє гратися зі словами, складати з віршів щоразу інші історії, створювати листівки з фрагментів поезій та малюнків і дарувати їх друзям.

ЩАСТЯ НЕ ОМИНЕШ

2 грудня зустрічаємо Волинський театр!

2 грудня відбудуться гастролі Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.

О 12:00 - мюзикл для дітей на дві дії «День народження кота Леопольда» Олександра Хайта. 

Постановку цієї казки було здійснено дуже давно. 28 грудня далекого уже 1986 року режисер Володимир Сурков зробив маленьким глядачам великий сюрприз, подарувавши до Новорічних Свят, хоч і не Новорічну, проте добру, повчальну, цікаву історію про Котика, який зовсім не вміє сердитися, його Бабусю і двох розбишак Мишенят. В 2005 році народний артист України Олександр Якимчук поновив виставу, надавши їй другого життя. 

О 18:00 - вистава за п’єсою ювіляра, нашого земляка Мирона Лисака «Дитина в дарунок» (трагікомедія на дві дії) в постановці режисера Сергія Кузика. 

Сучасна родина – батьки і діти, які за велінням долі потрапили у вихор надзвичайної життєвої інтриги… Комедія і драма сплелися у трагікомічних стосунках героїв. І сміх, і сльози, і любов! Ніхто не знає на що здатна жінка заради збереження сім’ї та щастя своїх дітей, коли її душа переповнена почуттям матері-берегині. Також нікому не відомо, що керує жінкою, коли вона носить дитину… А керує одвічна істина: «В житті пробачати і жертвувати собою заради дитини можуть лише рідні батьки». Тому долаючи будь-які випробування долі жінка йде до своєї мети і, можливо, саме через це вона й отримує – дитину в дарунок!!!

"Незабаром в усіх підвалах країни!" Таємниці Франківського Гамлета

"Незабаром в усіх підвалах країни!" Таємниці Франківського Гамлета

 

      Людина в  її споконвічних пороках та чеснотах, в її свободі вибору і  несвободі  духу, добро і зло зрештою, ось універсалії  драматургії  Шекспіра, завдяки яким він завжди попереду будь-якого часу і одночасно «розчинений» у будь-якому часі.  Його «наздоганяють», трактують і переосмислюють: сценічна історія зокрема «Гамлета» у ХХ столітті багата і розмаїта. Різні  підмостки, різні країни, спроби по іншому поставити питання, поглибити, або й дати на нього відповідь, щоразу по-новому народжуючи  вічний екзестинційний зойк «бути чи не бути». Віднайти ключ до «свого» Гамлета – це віднайти ключ до «свого» часу, розкрити  його Добро і його Зло...  Качалов, Чехов, Чхеїдзе, Гілгуд, Олів’є, Барро, Скофилд, Смоктуновський, Висоцький ...навіть Сара Бернар – ««Гамлет» - трагедія з вакантною головною роллю», як казав видатний шекспірознавець  Уінстен Оден. Діапазон шукань митців безперервно розширювався, помпезна статика мізансцен поступалася нервовій рухливості, пишне оздоблення  змінювалось аскетичними обрисами, народжувалися сотні метафор, кожна з яких містила зерно істини…  Режисери та художники пропонували часом  доволі несподівані рішення простору…

       Ростислава Держипільського творчі шукання привели у підвал театру. Щодо цього режисера, то здатність і потреба дивувати є одною з основних рис його мистецького характеру,  і хоч, підвал у якості сценічної площадки був обраний зовсім не з цією метою, її він також досягнув…

Андрухович, Вітовська & Со: у Франківську поставлять неооперу жахів «Гамлет»

Андрухович, Вітовська & Со: у Франківську поставлять неооперу жахів «Гамлет»

Опубліковано: 05.09.2016 Автор: Ткачик Наталя

У грудні в Івано-Франківському обласному муздрамтеатрі відбудеться прем’єра неоопери «Гамлет».

У проекті, як сьогодні на прес-конференції з нагоди заходу зазначив директор театру Ростислав Держипільський, вибраний найкращий «цимес» професіоналів, адже в  головних ролях відомі  київські та львівські актори – Ірма Вітовська (Гертруда), Юрій Хвостенко (Клавдій), Анастасія Блащук (Офелія) а також провідні актори івано-франківського театру: Олексій Гнатковський (Гамлет), Ігор Захарчук (Полоній), Євгеній Холодняк (Фортенбрас), Іван Бліндар (Лаерт) і Надія Левченко, Олеся Пасічняк та Галина Баранкевич у ролі відьмочок.

Класичний твір Шекспіра «Гамлет» у сучасному перекладі відомого письменника Юрія Андруховича поставить Ростислав Держипільський. І його задум дає підстави називати виставу не класичною оперою, а новою оперою (неооперою) жахів.