На березі розлили молоко

На березі розлили молоко

В Одесі завершився восьмий за ліком фестиваль театрів "Молоко". Гран-прі дістався сучасному провокаційному спектаклю Івано-Франківського театру ім. І.Франка — "Кастинг". У цього ж театру — приз глядацьких симпатій за знамениту "Солодку Дарусю" за мотивами роман М.Матіос. Марія Гудима, 14 серпня 2015 р.

18 серпня 2015 року. 188 разів на біс, або Як звучить тиша

18 серпня 2015 року. 188 разів на біс, або Як звучить тиша

Л.Тугай

Минулого тижня актори Івано-Франківського облмуздрамтеатру повернулися з Одеси, де увосьме відбувався фестиваль театрів «Молоко», і привезли всі можливі нагороди. А в соцмережах з’явилася теза: тепер стало зрозуміло, що центр сучасного українського театру сьогодні — в Івано-Франківську. Культову виставу нашого театру «Солодка Даруся» за книжкою Марії Матіос запросили на фестиваль для його відкриття, а прем’єрна постановка «Кастинг, або Хто хотів люстрації» взяла участь в конкурсній програмі та здобула гран-прі.

18 червня 2015 року. Театр: перезавантаження

 18 червня 2015 року. Театр: перезавантаження

Леся ТУГАЙ

Останніми роками фестивальний театральний рух в Україні дещо згас. Бракує фінансів, ентузіазму і ще раз — грошей. Скажімо, на Прикарпатті роками проходили три фестивалі, що мали добру славу не лише в Україні — української класики «Обереги», котрий заснував театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, сценічних першопрочитань «Коломийські представлення» від найстарішого театру краю — коломийського ім. І. Озаркевича та «Прем’єри сезону», котрий проводив академічний театр ім. Івана Франка. Наразі живе тільки фестиваль в Коломиї і щоразу дивує підбором гостей.

Час театру: український контекст Фестиваль в Івано-Франківську переформатовується Анна Липківська 10 червня, 2015 - 09:43

Час театру: український контекст Фестиваль в Івано-Франківську переформатовується Анна Липківська 10 червня, 2015 - 09:43 Розвиток фестивальної справи на вітчизняних театральних теренах наразі виглядає справою примарною — тут аби зберегти те, що є, не зазіхаючи на більше. Але, як висловився класик, «безумству хоробрих співаємо ми славу»! Таким хоробрим виявився Івано-Франківський музично-драматичний театр ім. І. Франка на чолі з Ростиславом Держипільським, котрий наважився здійснити ребрендинг свого регулярного травневого фестивалю. Тож після дворічної перерви замість традиційних «Прем’єр сезону», які тривали під патронатом Львівського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, постав «Час театру: український контекст».

На перший погляд, афіша фестивалю не надто змінилася: нова вистава господарів, спектаклі із Галичини й Буковини (Тернопіль, Львів, Чернівці), на десерт — гості з Києва. Але направду він перебуває у процесі переформатування.

Гармонізація простору Олег Вергеліс 29 травня, 21:50 Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/CULTURE/garmonizaciya-prostoru-_.html

Гармонізація простору Олег Вергеліс 29 травня, 21:50 Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/CULTURE/garmonizaciya-prostoru-_.html

Фестивальні нотатки — формат вітіюватий. Наче "взагалі" і про щось, зокрема. Перший фестиваль сценічних мистецтв Time of Theatre ("Час Театру"), який прогримів в Івано-Франківську, саме й передбачає ці два крила — загальне й окреме. Настав "Час" Фестивальна карта країни збіднюється. Формальна кількість древніх, ще радянських фестів більш-менш зберігається. Але художньої подієвості, активного впливу на сценічний процес, медійного резонування цих різнокаліберних, ледь жевріючих, допотопних "естедешних" кумівських оглядин — так-так-так... Чи потрібен країні загальнонаціональний театральний форум? Як, скажімо, "Маска" (або щось аналогічне)? Це вже трохи набридла риторика. Може, й потрібен.